Практика

В основі духовної практики суфійського ордена Німатуллахі лежить самовіддане служіння та любов до всіх людей. Наші духовні зусилля опираються на практику постійного поминання (згадування) Бога в думках,словах та діях. Наші головні принципи міцно укоріненні в лицарських традиціях ( з арабської – футувва, а з перської – джаванмарді), розповсюджених на Близькому та Середньому Сході, де відношення між людьми були засновані на безкорисному служінню та перевазі інтересів інших людей перед своїми власними. Під керівництвом та по ініціативі Джавада Нурбахша, попереднього голови братства Німатуллахі, орден почав займатись благодійною діяльністю в кожному зі своїх центрів по всьому світу для надання соціальної та матеріальної допомоги тим, хто її потребував. Наші двері відкриті для кожного щирого шукача, який має спрагу духовного наставництва та самовідданого служіння. Якщо Ви зацікавились і хочете відвідати наш центр ,будь ласка, пишіть та домовляйтесь про зустріч.

З книги д-ра Джавада Нурбахша

«Шлях. Духовна практика суфізму»


Існує чотири принципи, яких повинні дотримувватись дервіші суфійського братства Німатуллахі: зікр (поминання), ФІКР (міркування), муракаб (медитаций), мухасаб (самоаналіз).

поминання

Словникові визначення слова зікр – «поминання». Однак для суфіїв цей термін має і більш конкретне значення: повна і бездоганна зосередженість уваги на Бога, ігнорується все, що не є Богом.

роздуми

ФІКР визначається в словнику як аналіз або міркування. Роздуми для суфія – це мандрівка по Шляху, що проходить через серце. Роздуми такого роду виникають завдяки поминання Бога. За допомогою поминання Бога блискавка Божої маніфестації осяває домівку серця. Під впливом цього осяяння серце пробуджується, стаючи провідником на шляху Істини.

медитація

Муракаба – це двоє людей, які піклуються одне про одного і захищають одне одного. Мудреці Шляху говорили про муракаба наступне: як Бог дбає про людину і захищає його, так і людина в своєму серці повинна піклуватися про Бога і оберігати свій зв’язок з Ним.
Муракаба – це відсторонення, як внутрішнє, так і зовнішнє, від усього, що не є Богом, і концентрація всім своїм єством на Бога. На ранішніх стадіях Шляху медитація є способом самоконтролю. Результат медитації після докладання значних зусиль – заспокоєння тривожних думок, а серце при цьому знаходить безтурботність, спокій і близькість до Бога. В результаті подібної медитації суфій поступово відчужується від світу «я» і «ти». Він втрачає навіть відчуття медитації з її залишковим присмаком подвійності. Бог змушує суфія померти для себе і відроджує його до життя в Собі самому.

самоаналіз

Відповідно до словника, мухасаба означає підведення балансу або точність в розрахунках. У суфійської термінології мухасаба, або самоаналіз, – це облік власних вчинків і помислів під час мандрівки до Бога, а також усвідомлення того, що Бог теж постійно веде облік вчинків людини.
За словами Шаха Німатулли:
«На початку мухасаба є підтримання рівноваги між негативними і позитивними вчинками. В кінці це – здійснення чистої Єдності, як на стоянці «Єдності у множинності» (внутрішньо занурюючись в Бога, а зовні існуючи в світі), так і на стоянці «Єдності в Єдності» (як зовнішньої, так і внутрішньої занурюваності Богом)»
Advertisements