Про Орден

Суфізм – це містичний шлях до Бога, заснований на цілком безкорисної любові і служінні Божим створінням – людям зокрема.

cropped-ml_video.jpg

В основі духовної практики суфійського ордена Німатуллахі лежить самовіддане служіння та любов до всіх людей. Наші духовні зусилля опираються на практику постійного поминання (згадування) Бога в думках,словах та діях.Наші головні принципи міцно укоріненні в лицарських традиціях ( з арабської – футувва, а з персидсьуої – джаванмарді), розповсюджених на Близькому та Середньому Сході, де відношення між людьми були засновані на безкорисному служінню та перевазі інтересів інших людей перед своїми власними. Під керівництвом та по ініціативі Джавада Нурбахша, попереднього голови братства Німатуллахі, орден почав займатись благодійною діяльністю в кожному зі своїх центрів по всьому світу для надання соціальної та матеріальної допомоги тим, хто її потребував. Наші двері відкриті для кожного щирого шукача, який має спрагу духовного наставництва та самовідданого служіння. Якщо Ви зацікавились і хочете відвідати наш центр ,будь ласка, пишіть та домовляйтесь про зустріч.

Історія ордену

Як й інші суфійські ордени, Німатуллахі є однією з важливих зв’язувальних ланок духовного наступництва,висхідною до джерел ісламу,в якому Пророк уважається першим суфійським наставником.  Назва “Німатуллахі” походить від імені Шаха Німатулла Валі, котрий заснував орден в кінці 14 століття та являється одним з найбільш впливових суфійських майстрів Ірану. vali

Стараннями Шаха Німатулли зросли  зацікавленість та повага до суфізму та суфіїв, що збагатило культуру ісламу,особливо в Ірані. На додаток до керування великим числом учнів,він займався землеробством, являючись прикладом для своїх учнів в плані професійної діяльності як найкращої форми самодисципліни.

Він дійсно показував,що шлях до звільнення серця й очищення себе , відбувається через служіння суспільству та доброту по відношенню до людей. Його послідовники вчились присвячувати себе Господу, проживаючи в суспільстві. здійснюючи на практиці принципи “усамотненості” в присутності інших. Слідуючи його прикладу, учні відходили від самітництва як головної духовної практики та вибирали життя, сповнене творчої діяльності. Протидія Шаха Німатулли апатії  та летаргії  розповсюдилась  і на використання опіуму і гашишу його учнями, і це в той час, коли наркотики повсякденно вживали і звичайні люди і суфії.

Друге нововведенням Шаха Німатулли, було зв’язане  з необхідністю мати професійне зайняття для учнів,та заборона носіння на публіці особливої одежі,котра могла привернути увагу. З йог точки зору, вдосконалюючись внутрішньо, суфій повинен бути вільним від любого показного благочестя і притензійності, він повинен прагнути до  “безбарвності”. Для Шаха Німатулли благородство полягало в здобутті Божественних Атрибутів, в особливому покрої одежі. Шах Німатулла проявляв не тільки щедрість для всіх шукачів і своїх послідовників. Він також поважав людей будь-якої нації,народності, та інші суфійські ордене,котрі будували свою роботу на заповідях чистоти і вірності.

Наступні майстри ордену Німатуллахі продовжували дотримувати цієї ж традиції об’єднання соціального і духовного життя.В цілому, духовні методи ордену Німатуллахі базуються на взиванні і згадуванні Господа(зікр), роздумах (фекр), самоаналіз (мохасеба), медитація( моракеба) та літанії (вірд). При цьому, найважливішими соціальними і етичними аспектами ордену,  поряд з деякими правилами які торкаються керування духовних центрів (ханака), являються наступні:

а)  відмова від усамітнення, з перевагою внутрішнього усамітнення в присутності інших. Існують, разом з тим, деякі винятки,наприклад,коли усамітнення пропонується в якості індивідуального терапевтичного засобу для відновлення психічного здоров’я;

б) сурову догану використання гашиша та інших наркотиків,котрі викликають звикання;

в)  вимога до суфіїв конструктивної діяльності та відмова від ледарства;

г)  носіння звичайної одежі для того, щоби не ставати  об’єктом завишеної уваги до навмисної поведінки, ціль якої – справити враження на інших;    д)  сердечне відношення до людей будь-якої віри та етнічної належності, а також до всіх, чиє життя пронизане добрим відношенням до божих створінь; е)  майстер та шейхи ордена посвячували та наставляли всіх достойних шукачів,нікого не відхиляючи;

ж)  переважна практика зікра серця над  вокалізованим зікром на зборах ордена;

з)  захист миру, братства, та рівності  суфіями ордену. Зокрема,не робиться різниці між чоловіком та жінкою;

і) майстер та шейхи ордена не отримують грошей від своїх послідовників та не забезпечують їх. В цілому від  учнів не потребується регулярна плата, а якщо зроблений внесок, то він йде на потреби всього співтовариства;

к) духовними і фінансовими справами ханаки зазвичай займаються шейхи, котрих направляє майстер. У випадку коли шейх відсутній, майстер призначає,хто буде вести ці справи;

л)  ханака являє собою некомерційну благодійну організацію,яка належить всім її членам і керується майстром та шейхами ордена,у відповідності до закону країни ,в якій вона знаходиться;

м)  в деяких випадках,таких як сумісні прийоми їжі в присутності майстра або шейха,або подорож з майстром або шейхом, певні люди вибираються для служіння.Критерієм відбору є ступінь росту на духовному шляху. Дервіши Німатуллахі бачать в служінні можливість для духовного удосконалення;

н)  коли суфії  збираються або живуть разом, їх взаємовідносини  базуються на рівності.Зокрема, суфій не має права віддавати накази іншому суфію. Та вклад кожного базується на його або її здібностях.

Після Шаха Німатулли майстри ордену Німатуллахі до кінця 18 століття (12 століття хіджри) жили в Індії . Центр ордену перемістили назад в Іран в 1775 році (1190 рік хіджри) в внаслідок переїзду в Іран Сайіда Масума Алі Шаха Дакпані. До недавнього часу орден Німатуллахі існував тільки в Ірані, та більшість суфіїв Німатуллахі були іранці та жили в Ірані.

Доктор Джавад Нурбахш став кутбом (майстром) ордену в 1953 році,коли помер його наставник Муніс Алі Шах Дхор Рійасатайн. В наступні 35 років д-р Нурбахш заснував більш як сотні ханак та багато численні бібліотеки та музеї в Ірані.

У  1970-ті в Ірані появились американці та європейці, які прийняли посвячення в орден Німатуллахі. Після повернення їх на батьківщину виникла необхідність в місцях для зборів. В зв’язку з цим в 1975 р.  в Сан-Франциско була заснована перша ханака поза Іраном.З того часу були засновані вісім ханак в США і три в Західній Європі. Ці духовні центри створювались як благодійні організації, і їх фінансовий стан інспектувався  державними службами , котрі  відповідальні за схожі організації. Фінансові витрати кожної ханаки сплачуються суфіями, котрі живуть в них,таким чином,  проживаючи в ханаці вносять щомісячні пожертвування, які і покривають затрати ханаки. Все що лишається, йде на влаштування нових ханак.

Advertisements